припинитися — див. припинятися … Український тлумачний словник
припинитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
перестати — I = переставати (про дощ, сніг, вітер тощо), припинитися, припинятися, закінчитися, закінчуватися, скінчитися, кінчитися, кінчатися, пройти, проходити; передощити(ся) (про дощ); у[в]тихнути, у[в]тихати, затихнути, затихати, стихнути, стихати,… … Словник синонімів української мови
затамуватися — у/юся, у/єшся, док. 1) заст.Затриматися де небудь. 2) рідко. Закінчитися, припинитися … Український тлумачний словник
окошитися — I шу/ся, ши/шся, док., розм. Зробити зупинку, стати табором; отаборитися. || Постійно оселитися. II и/ться, док., розм. 1) на кому. Негативно позначитися на кому небудь, вплинути на когось. 2) на чому і без додатка. Скінчитися, припинитися … Український тлумачний словник
перегусти — уде/; мин. ч. перегу/в, гула/, гуло/; док. 1) Перестати густи; відгусти. || перен. Припинитися, минути (про те, що супроводжувалося шумом, гулом, гудінням). 2) Густи голосніше за що небудь інше … Український тлумачний словник
перекоїтися — їться, док. Припинитися, закінчитися (перев. про що небудь недобре) … Український тлумачний словник
перемжитися — и/ться, док., діал. Припинитися на якийсь час … Український тлумачний словник
погаситися — га/ситься, док., рідко. 1) Те саме, що погаснути 1). || безос. 2) Ослабнути, припинитися (про дію чого небудь) … Український тлумачний словник
пориватися — I а/ється, недок., порва/тися, ве/ться, док. 1) перев. док. Порушитися, припинитися (про зв язки, стосунки і т. ін.). 2) перен. Раптово припинятися, перериватися (про дію, стан або перебіг, розвиток чогось). 3) тільки недок. Пас. до поривати I.… … Український тлумачний словник